пʼятницю, 11 грудня 2015 р.

ФОРМУВАННЯ ON LINE НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Литвинова С.Г.
Дистанційне навчання у загальноосвітніх навчаль­них закладах вимагає запровадження моделі, побу­дованої на принципі єдності дидактичних і інформацій­но-комунікаційних технологій, що ведуть до створення On-line інтерактивного навчального середовища. Диста­нційне навчання базується на трьох складових: техно­логічній, змістовій і організаційній. Базовими компоне­нтами On-line інтерактивного навчального середовища виступають складові дистанційної освіти, але з розподі­лом змістової складової на дві важливі складові методи­чну та інформаційно-комунікаційну.
Організаційна складова передбачає навчання і пе­репідготовку викладачів дистанційного навчання, пе­дагогічний супровід учнів у процесі навчання, тобто ор­ганізацію і проведення навчального процесу. Самою го­ловною ланкою цього ланцюжка є наявність (розроб­ка, створення і підтримка) інформаційних ресурсів.
Технологічна складова не може існувати без від­повідної матеріальної бази і програмного забезпечен­ня, що вимагає як одноразових капіталовкладень (комп'ютери, мережі, програмне забезпечення), так і постійних (технічна підтримка, супровід програмно­го забезпечення, оновлення тощо).
Змістова складова поділяється на методичну та ін­формаційно-комунікаційну. Методична складова — це створення інформаційних ресурсів у вигляді курсів дистанційного навчання, методична підтримка, розро­бка наочності, дидактичний супровід. Інформаційно- комунікаційна складова — це створення спеціалізова­них сайтів і порталів, навчальних середовищ.
Дистанційна освіта реалізується через притаман­ні їй комп'ютерно орієнтовані педагогічні технології. На цьому етапі її розвитку можна виділити основні мо­делі дистанційної освіти.
                                  Класичні моделі
Такими моделями є: самостійна робота учнів, від­крита освіта плюс клас, розподілений клас.
Самостійна робота учнів. Учні працюють самостій­но. Ця модель розрахована на вільне переміщення учнів, можливість працювати в асинхронному режимі. Їх за­безпечують всім необхідним методичним і навчальним матеріалом, включаючи на­вчальні програми. Вони ма­ють можливість встановлю­вати контакт із консультан­том школи, який відповідає на питання, оцінює їхню ро­боту. Контакти можуть вста­новлюватися за допомогою телефону, голосової пошти, телеконференції, електронної пошти або звичайної пошти.
Відкрита освіта + клас. Модель передбачає вико­ристання традиційного друкованого матеріалу, ін­ших засобів навчання (відеозапис, звукозаписи), які повинні забезпечити учню можливість працювати в індивідуальному темпі, використовуючи при цьому у разі потреби інтерактивні телекомунікаційні техно­логії для групової роботи студентів.
Розподілений клас. Ця модель будується на орга­нізації навчального процесу в режимі реального часу. Заняття ведеться з групою учнів очного відділення од­ночасно з «віддаленими» учнями за допомогою ін­терактивних телекомунікацій, відеоконференцій. Використання цієї моделі припускає, що учні збира­ються в призначений час перед своїми комп'ютерами або в аудиторії засобами відеоконференцій.
                              Модифіковані моделі
Це — інтеграція очних і дистанційних форм на­вчання Це найбільш перспективна модель, як показує вже накопичена практика, причому застосовано як до шкільної освіти (профільні курси, використання ку­рсів ДО для поглиблення знань, ліквідації пропус­ків у знаннях), так і довузівської.
Інтеграція дистанційного й очного навчання вель­ми перспективна й у частині ширшого використання учнівського компоненту, навчання за індивідуаль­ними програмами, яке останнім часом усе більш ши­роко розповсюджується в наших школах, особливо в старших класах.
Мережеве навчання. Мережеве навчання необ­хідне для тих випадків, коли виникають складнощі з якісним забезпеченням учнів очними формами на­вчання (для дітей-інвалідів, сільської місцевості, а також для студентів і дорослого населення, які хочуть підвищити свій професійний рівень, змінити профе­сію тощо). У цьому випадку створюються спеціальні, автономні курси дистанційного навчання з окремих навчальних предметів, розділів або тем програми, або цілі віртуальні школи, кафедри, університети.
Мережеве навчання і кейс-технології. Модель ме­режевого навчання і кейс-технологій призначена для диференціації навчання. Набагато ефективніше буду­вати навчання, спираючись на вже видані підручни­ки і навчальні посібники, за допомогою додаткового матеріалу, що розміщується в мережі, або поглиб­лювати цей матеріал для просунутих учнів, давати до­даткові роз'яснення, вправи для слабких учнів.
Інтерактивне телебачення (Тwо-wау TV). Остан­ня модель (інтерактивне телебачення) пов'язана з те­левізійними технологіями і поки дуже дорога. Це трансляція занять за допомогою відеокамер і телеві­зійного устаткування на відстань. Це модель розпо­діленого класу, про яку мовилося вище. Час пока­же, що виявиться доступнішим, — інтерактивне те­лебачення або відеоконференції в мережах.
Ця модель дистанційного навчання повністю імі­тує очну форму.
On-line інтерактивне навчальне середовище. Це
навчання в реальному часі з одним або групою уч­нів, під час якого використовуються web-камери та ві­ртуальна інтерактивна дошка.
Віртуальний клас розташовано в освітньому навча­льному Інтернет-середовищі WIZIQ (Індія).
Одна із моделей організації навчання в On-line ін­терактивному навчальному середовищі представлена на рис. 3. Ця модель дає змогу працювати одному вчителю з кількома учнями одночасно: проводити опитування, тестування, прослуховувати відповіді, да­вати можливість (по черзі) кожному учневі писати від­повіді на віртуальній інтерактивній дошці, слухати запитання, креслити схеми тощо.
Етапи формування On-line інтерактивного навчального середовища
1)     створення електронних скриньок для вчителів і учнів;
2) діагностика комп'ютерного обладнання в за­кладі;
3)     закупівля WEB-камер для вчителів і учнів;
4)     налагодження і заміна комп'ютерної техніки;

5)       навчання вчителів;
6)       навчання учнів;
7)       проведення пробних On-line уроків.
1) розробка і проведення On-line уроків з матема­тики, англійської мови, природознавства, російсь­кої мови, української мови, історії, географії та ін.;
2)       напрацювання навичок On-line-спілкування;
3)  виявлення й узагальнення помилок під час трансляції уроку;
4) відбір найефективніших методів подання мате­ріалу і контролю знань.
III   етап. Корекційний. Обговорення кожного тре­нінгу, уроку і планування наступних кроків для по­ліпшення On-line уроків.
Важливими залишаються методичне і дидактич­не забезпечення On-line уроків, а саме: презентації уро­ків, тестові завдання, відеоролики, аудіозаписи, те­ксти (Word), педагогічні програмні засоби тощо.
Усі ці завдання вчитель розробляє самостійно, і то­му потрібно відзначити, що, на жаль, ще й досі: • відсутні загальнодержавні стандарти володіння ІКТ працівниками освіти; •не створена відповідна матеріально-технічна база в закладах освіти; •існує невідповідність між потребами у знаннях і мо­жливостями забезпечення цих потреб; •низький рівень інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів;
•відсутня державна підтримка розробки електро­нних дидактичних матеріалів. Ми пропонуємо Вам розробки уроків для 5-го кла­су з основних предметів для використання під час проведення On-line уроків.



Немає коментарів:

Дописати коментар